ФІТОТЕРАПІЯ ТА ФІТОПРОФІЛАКТИКА ГРВІ

За класифікацією ВООЗ до групи гострих респіраторних захворювань включені гострий риніт, фарингіт, ларингіт, трахеїт, синусит, тонзиліт, середній отит, гострий бронхіт, круп, епіглотит , пневмонія і бронхіоліт. У даній публікації будуть розглянуті питання фітотерапії і фітопрофілактики гострого риніту, фарингіту, тонзиліту і трахеїту. Незважаючи на те, що ці захворювання нерідко протікають з ускладненнями, провокують загострення вогнищ хронічної інфекції, або розвиток інших важких захворювань, наприклад, ревматизму, ревматоїдного артриту, гострого гломерулонефриту, пневмонії і навіть злоякісних пухлин, до них ставляться доволі легковажно. Тут процвітає самолікування, при якому нерідко хворі роблять грубі помилки, що ускладнюють перебіг хвороби. Головна задача, яка стоїть перед пацієнтом і лікарем - подолання хвороби без ускладнень і наслідків. Це можливо тільки при проведенні раціональної терапії, спрямованої не на пригніченні симптомів хвороби, а заснованої на патогенез хвороби і дбайливому ставленні до  захисної системи організму. Насамперед , це стосується підвищеної температури. Не потрібно забувати про те, що лихоманка є захисною реакцією організму, при якій утворюється власний інтерферон, нейтралізуються віруси. Багаторічний досвід дозволяє зробити висновок про позитивний вплив лихоманки на вірусні інфекціії. В більшості випадків і діти, і люди похилого віку добре переносять гіпертермію. Більше того, при підвищенні температури тіла вище 38 градусів спостерігається пом'якшення симптомів хвороби: зменшення головного болю, больових відчуттів в трахеї , прискорення процесу одужання. У більшості випадків ГРВІ протікає в легкій формі. Лихоманка, обумовлена вирусемією, триває не більше 3-4 днів. Хворі можуть лікуватися в домашніх умовах з використанням простих засобів місцевого та загального впливу. Якщо попередити прогресування запалення на рівні слизової оболонки, можна домогтися зворотного розвитку хвороби. У тому випадку, якщо запальний процес верхніх дихальних шляхів прогресує , перед лікарем стоїть завдання не допустити його поширення, тобто не допустити розвитку синуситу, отиту, бронхіту та пневмонії. Всі ці завдання сучасна медицина вирішує за допомогою хімічних противірусних препаратів. Тим не менш, ВООЗ рекомендує вивчати і використовувати досвід народної медицини, засоби якої перевірені століттями і не викликають побічних ефектів. Саме при гострих запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів фітотерапія може бути альтернативним методом.

 Вона вирішує наступні завдання:

·        купірування запалення ;

·         боротьба з інтоксикацією і вирусемією;

·         попередження негативних судинних реакцій (зниження артеріального тиску);

·         стимуляція власних захисних сил організму;

·        відновлення нормальної структури і функції слизової оболонки.

У відповідності з цими завданнями можна виділити рослинні засоби місцевого та загального впливу. При впливі на місцевий запальний процес слід пам'ятати, що при даному патологічному стані відбувається порушення структури і функції слизових оболонок верхніх дихальних шляхів зі зменшенням числа війок миготливого епітелію та його активності. Вченими доведено, що високі концентрації лікарських речовин викликають дистрофію і загибель клітин. Це відбувається при тривалому і частому застосуванні місцевих судинозвужувальних засобів (галазолін, нафтизин тощо).

 Оптимальний вплив на слизову оболонку мають парові інгаляції. З одного боку, температура пари вище 42 градусів згубна для вірусів, а з іншого, теплий пар сприяє відновленню функції миготливого епітелію. Для проведення інгаляцій крім простої гарячої води або фізіологічного розчину можна використовувати лікарські трави: суміші для інгаляцій

·        ромашка з шавлією та ромашка з евкаліптом

·        соснові бруньки

·        листя евкаліпту

·        пагони багульніка

·        трава чебрецю

·        листя шавлії лікарської

·        подрібнений часник або цибуля.

 Методика проведення інгаляцій з використанням висушених частин рослин полягає в наступному. Беруть столову ложку вищеназваних рослин і поміщають в ємність з нержавіючої сталі або покриту емаллю, заливають окропом, 1-2 склянки і ставлять на слабкий вогонь. Доводити до кипіння настій з лікарськими рослинами не слід, так як частина ефірних олій втрачається. Інгаляції можна проводити відразу. Тривалість процедур становить 20 хвилин. Кратність - 3-4 і більше разів в день.

При перших ознаках хвороби проведення інгаляцій через кожні 2-3 години нерідко дозволяють домогтися регресії симптомів, тобто швидкого лікування захворювання. Даний настій можна використовувати для полоскань або зрошень носоглотки і зіву шляхом закапування піпеткою.

Рідкі спиртові суміші для інгаляцій додають в гарячу воду з розрахунку 10 крапель на 300 мл води. Парою, збагаченими ефірними маслами дихають протягом 15-20 хвилин. В подальшому суміш можна використовувати для повторних інгаляцій, полоскань горла або зрошень носоглотки.

 Чисті ефірні масла додають в гарячу воду в кількості 2-3 крапель. Використання великих обсягів може викликати подразнюючий кашель. Часник або цибулю додають у гарячу воду в подрібненому вигляді. Часник - це універсальний природний антисептик, тому діє швидко і надійно. Дуже ефективним є закапування в ніс свіжої водної витяжки з часнику. Процес приготування полягає в наступному. Беруть зубчик часнику, дрібно подрібнюють і додають 5-10 мл теплої кип'яченої води. Експозиція повинна бути мінімальна, тобто відразу після того, як додали воду, зразу же набираємо в піпетку, шприц і закапуємо в ніс 3-4 рази в день. Якщо цю процедуру проводити якомога раніше, процес купірується на початкових етапах. Цю процедуру можна проводити як профілактичну в період епідемії грипу або ГРВІ. Також успішно для профілактики можна використовувати часник, регулярно вживаючи в їжу, не менше 3-4 зубчики в день. Насичення організму фітонцидами дозволяє швидко впоратися з вірусною інфекцією як на початку хвороби, так і в період виражених симптомів. Крім того, до ефірних масел і фітонцидів, що містяться в лікарських рослинах, не виробляється резистентності мікроорганізмів, які активізуються на тлі вірусних інфекцій.

Всі вище перелічені  засоби місцевого впливу можна застосовувати окремо або в комбінації один з іншим. Їх використовують як для лікування, так і для профілактики. Тривалість лікування визначається клінічним ефектом.

 Після стихання гострих запальних явищ в носоглотці (відновлення носового дихання, припинення нежиті і першіння в горлі) можна переходити на застосування лікарських рослин, що надають репаративну дію. Серед них найчастіше використовуються доступні лікарські рослини:

·        календула(квітки),

·        кропива(листя),

·        звіробій(трава),

·        а також рослинні препарати: обліпихова олія, масло шипшини, звіробійну олію та інші олійні екстракти з лікарських рослин.

 Водні витяжки застосовують для аерозольних інгаляцій або зрошень носоглотки, а масляні  екстракти закапують в ніс у невеликій кількості (2-3 краплі), рівномірно розподіляючи по поверхні слизової оболонки для того, щоб не паралізувати рух війок миготливого епітелію. Тривалість застосування цих препаратів може складати 7-14 днів. При лікуванні і профілактиці ГРВІ фітофармацевтичними засоби місцевої дії повинні обов'язково поєднуватися з засобами протизапальної дії. До них належать лікарські трави :

1.     екстракт з :

•         листя обліпихи крушиноподібної

•         часнику

2.     вітамінні та імуномодулюючі засоби:

•         шипшина, плоди

•         горобина червона, плоди

•         календула, квітки

•         ромашка, квіти

•         подорожник, трава

•         кропива, трава

•         бузина, квітки

•         липа, квітки

•         хвощ польовий, трава

3.     препарати, що мають адаптогенні та імуномодулюючі властивості, отримані з рослин так званої групи женьшеньових:

·        настоянка женьшеню,

·         настоянка  китайського лимонника,

·        настояка аралії манчжурської,

·        екстракт елеутерококу

·        препарати з ехінацеї (настоянка ехінацеї)

·        екстракт листя обліпихи крушино подібної (має високу противірусну активність відносно різних штамів вірусів, гальмує їх продукцію на ранніх стадіях розвитку та індукує утворення інтерферону в клітинах крові).

Екстракт листя обліпихи крушиподібної  рекомендовано приймати в ранні терміни захворювання в дозі 15-20 крапель 3 рази на день дорослим і відповідно в менших дозах дітям. При риніті розчин екстракту закапують в ніс у кількості 4-6 крапель дорослим і 2-4 краплі дітям. На жаль, у період розгорнутої клініки хвороби ефективність екстракту не настільки виразна, як у початковому періоді. Хорошим імуномодулюючим фітопрепаратом , на думку ізраїльських вчених, є настоянка плодів бузини чорної. Приймається по 20-25 кап. 3 рази на день, до їжі. Дітям - крапля на рік життя.

 Для боротьби з інтоксикацією рекомендується тепле пиття настою квіток чорної бузини, липового цвіту або навіть просто ромашки аптечної. Кількість  рідини регулюється за бажанням пацієнта. Прийом настоїв названих рослин у гарячому вигляді стимулює потовиділення, сприяє виведенню токсинів з організму і зниженню температури. У квітках липи міститься ефірне масло, тому настій квіток липи можна використовувати для полоскання порожнини рота при бактеріальних і вірусних інфекціях. Видатний німецький фахівець в області фітотерапії Р. Ф. Вайсс вважає, що достатньою лікувальною дією володіє гарячий чай з квіток ромашки і квіток бузини чорної.

При лікуванні гострих запальних захворювань верхніх дихальних шляхів для боротьби з інтоксикацією та підвищення власних захисних сил організму доцільно застосування вітамінних напоїв з рослин. Потреба в вітамінах при будь-яких інфекціях зростає в багато разів. Достатнє забезпечення організму вітамінами також сприяє локалізації процесу на рівні верхніх дихальних шляхів і швидкому одужанню. До вітамінних напоїв доцільно додавати мед, фруктозу, глюкозу або просто цукор для компенсації великих енергетичних витрат у процесі хвороби. Крім лікувальних чаїв з шипшини, червоної горобини, плодів і листя малини, можна застосовувати комбінації їх з листям обліпихи, материнкою, травою мати-й-мачухою, подорожником особливо при подразнюючому кашлі. В якості прикладів можна навести декілька рецептів:

1.     малина звичайна, плоди 20,0

материнка звичайна, трава 10,0

 ромашка лікарська, квітки 20,0

 Дві столові ложки збору заливають 500 мл окропу, настоюють на водяній бані 15 хвилин, охолоджують протягом 45 хвилин, проціджують, доливають кип'яченою водою до початкового об'єму і приймають по 2 столових ложки 3 рази на день перед їжею.

2.  шипшина, плоди 50,0 ;

червона горобина плоди 30,0;

 листя обліпихи 10,0.

 Одну столову ложку збору заливають 400 мл окропу, настоюють в термосі протягом 3 годин, проціджують і випивають за кілька прийомів протягом дня.

3.  шипшина, плоди 3 0,0;

 чорна смородина, плоди 50,0;

 суниця, лист 20,0;

 квітки бузини чорної 10,0.

 Одну столову ложку збору залити 400 мл окропу, настояти в термосі 3 години, процідити. Приймати в теплому вигляді по 1/4 склянки 3-4 рази в день.

При явищах трахеїту можна рекомендувати збір наступного складу:

4.  мати і мачуха, листя 20,0;

 материнка звичайна, трава 10,0;

 ромашка лікарська, квітки 20,0;

 звіробій, трава 10,0;

 подорожник великий, листя 20,0;

 шипшина корична, плоди 40,0.

Настій готують з розрахунку 2 столові ложки на 500 мл окропу. Приймають по 2 столові ложки 3 рази на день перед їжею

Для приготування фруктових напоїв у домашніх умовах можна використовувати консервовані з цукром соки обліпихи, червоної і чорної смородини, калини.

Відмінні протизапальні властивості демонструють водні витяжки з хвоща польового, якого крім того використовують як дренуючий засіб.

 При тяжкому перебігу ГРЗ у ослаблених хворих, а також у осіб, що страждають гіпотонією, нейроциркуляторною дистонією, гіпотрофією, доцільно застосування адаптогенів в загальноприйнятих дозах. Особливо хороший ефект спостерігається при сумісному застосуванні адаптогенів з підсолодженими вітамінними чаями або морсами. В останні роки в якості лікувально-профілактичного засобу у всьому світі застосовується ехінацея. В експерименті та клініці доведено підвищення фагоцитарної активності лейкоцитів на 25%. При профілактичних курсах лікування препаратами ехінацеї (2-3 рази в році) скорочується захворюваність простудними захворюваннями. При використанні ехінацеї в період хвороби середня тривалість ГРЗ знижується на 3-4 дня. Вченими виявлено також антисептичні властивості цієї рослини. Слід пам'ятати і про доцільність втирання в шкіру грудної клітки протимікробних мазей на основі ефірних олій (скипидарна мазь). Хорошими лікувальними властивостями володіє часникове масло, яке легко приготувати в домашніх умовах. Подрібнений часник заливають рослинною олією, настоюють протягом декількох годин, струшуючи кілька разів посудину, а потім використовують для втирання в шкіру в області грудини, передньої поверхні шиї, а також в між лопатковій зоні. Особливо показані ці процедури при трахеїті. При одночасному застосуванні парових інгаляцій і нанесення на шкіру в області трахеї і міжлопаточній ділянці вищеназваних мазей швидко стихає гавкаючий дратівливий кашель, який властивий трахеїту, полегшується виділення мокроти і стихає запальний процес. Гострий риніт завжди супроводжує фарингіт. Якщо симптоми помірно виражені, то достатньо вищеперерахованих засобів.

При різкому больовому синдромі, сильному першінні в горлі доцільно активно використовувати полоскання горла. З лікарських рослинних засобів особливо рекомендуються настої з квіток ромашки, суцвіть липи, трави шавлії, квіток календули, листя евкаліпта і готові спиртові настоянки з них і інших лікарських рослин з вираженою противірусною, протимікробною дією.

Розчини для полоскання горла готують безпосередньо перед застосуванням, розводячи 1 чайну ложку ліків в 1/2 склянки води. Розчин для полоскання має бути теплим. Кратність процедур - через кожні 2-3 години.

 Інша лікувальна тактика при гострому тонзиліті, збудником якого найчастіше є стрептокок. Можна повністю погодитися з думкою французьких фахівців в області фітотерапії, котрі  радять застосовувати у такій ситуації антибіотики. Фітотерапія при цьому стає допоміжним, але дуже важливим методом, який потенціює дію антибіотиків, попереджує розвиток дисбактеріозу і підвищує опірність організму. Запалені мигдалики, що містять гній в лакунах або в підслизовому шарі, добре змащувати кілька разів на день соком лимона, часниковим, звіробійним маслом. Крім того, хворому потрібно рекомендувати полоскання горла настоями лікарських рослин, що володіють протимікробними властивостями ( ромашка, шавлія, чебрець, липа, евкаліпт, календула , дубова кора, звіробій). При різкому болю в горлі  цю процедуру буває важко виконати, тому спочатку краще змащувати мигдалини протимікробними засобами або проводити інгаляції з інгаліптом або пропосолом. Часникове масло та інші олії з протимікробним ефектом

(масло календули, звіробою, мазі з ефірними маслами) можна втирати в шкіру передньої поверхні шиї, після чого обгортати її теплим шарфом. При зменшенні больових відчуттів слід переходити на багаторазове полоскання горла, так як воно сприяє очищенню лакун і тканини мигдалин. Для боротьби з інтоксикацією показано застосування вітамінних чаїв з шипшиною, соком калини, обліпихи, лимона і т. п. Кількість їх визначається потребами хворого. В комплексну терапію ослаблених хворих доцільно включати препарати з ехінацеї і адаптогенів (настоянки женьшеню, китайського лимонника, аралії манчжурської, левзеї сафлоровидної, екстракт евкаліпта та ін). Тривалість лікування - 2-3 тижні. Досвід показує, що при такому комплексному лікуванні ангіна закінчується набагато швидше і протікає без ускладнень.

Таким чином, у розпорядженні сучасного лікаря є досить великий арсенал лікувально-профілактичних засобів природного походження для боротьби з гострими запаленнями верхніх дихальних шляхів, яким, безумовно, слід віддати перевагу, так як їх нешкідливість доведена багатовіковим досвідом медицини.

 У комплексній терапії хворих на ГРВІ не можна нехтувати  і фізичними методами лікування. Спостерігаючи хворих у початковий період захворювання, можна спостерігати, що вони потребують тепла. Тому в цей період хворих необхідно забезпечити гарячим питвом, добре зігріти, зробити гарячі ручні і ножні ванни, укласти в теплу постіль. Все це сприятиме збереженню теплової енергії.

Гарним терапевтичним ефектом володіє баночний масаж, який проводиться паравертебрально, тобто паралельно хребту. Процедура проводиться ввечері, перед сном. На курс 7-10 процедур. Перед проведенням процедури, шкіра змащується будь якою індиферентною маззю, для полегшення ковзання банки. Процедура проводиться до легкого почервоніння шкіри. При проведенні процедури на початкових етапах вірусної інфекції, можливо спонтанне одужання. Згідно китайській медицині,паралельно хребту, проходять два меридіана і стимулюючи подібним чином, отримуємо потужний імуномодулюючий і терапевтичний ефект.

Також незаслужено забутий метод постановки класичних банок, який також надає благотворний ефект на процес одужання.

Після стихання гострих запальних явищ верхніх дихальних шляхів ,через 5-7 днів після початку хвороби відновлення структури і функції слизової оболонки ще не відбувається. Тому потрібно подбати про відновлювальне лікування в періоді реабілітації, який може тривати ще не один тиждень. На жаль, наші хворі, як правило, приступають до роботи або навчання, не встигнувши як слід оговтатися від хвороби. Тому бажано ще протягом 2 тижнів вечорами робити парові інгаляції з вищевказаними фитофармацевтическими засобами, закапувати в ніс водні витяги з календули, кропиви, звіробою, а для подолання астенії вживати вітамінні чаї, поєднуючи їх при необхідності з адаптогенами. Подібна тактика забезпечить повноцінне одужання і захистить хворих від розвитку ускладнень або рецидивів хвороби.

 При розвитку ускладнень, лікування проводиться за правилами академічної медицини в залежності від тієї патології, яка виникла. При цьому від застосування методу фітотерапії відмовлятися не слід. Як було сказано вище, фітофармацевтичні засоби підвищують ефективність синтетичних, напівсинтетичних антибіотиків та інших антибактеріальних засобів, що попереджають розвиток дисбактеріозу, прискорюють темпи одужання та реабілітації. Таким чином, фітотерапія при гострих запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів може бути альтернативним і високоефективним методом лікування, але вона повинна не відкидати, а суттєво доповнювати методи сучасної медицини.

 Література:

1.     Вирусные респираторные заболевания. Доклад Научной группы ВОЗ. Серия технических докладов 642./Всемирная организация здравоохранения, Женева, 1981.

2.     Наумов Г.П. Применение аэрозолей при воспалительных заболеваниях верхних дыхательных путей. М.: Медицина,1984.

3.     Пискунов С.В. Диагностика и лечение воспалительных процессов слизистой оболочки носа и околоносовых пазух. Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1991.

4.     Фитотерапия с основами клинической фармакологии / Под ред. Кукеса В.Г. М.: Медицина,1999.

5.     Wichtl Max. Teedrogen und Phytopharmaca. Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft mbH Stuttgart. 1997.

6.     Weiss R.F. Fintelmann V- Lehrbuch der Phytotherapie. Hippokrates Verlag Stuttgart,1997.

Запишіться на прийом до лікаря за тел.  0977476790; 0990764392