Гіпноз

Гіпноз – один з найбільш таємничих методів впливу на людину. Достеменно дія «святого сну» (так називали стан людини, яка перебуває під гіпнозом, древні жриці та шамани) не з’ясована досі. Проте це не зупиняє людство активно застосовувати гіпноз у різних сферах діяльності. Наприклад, встановлено, що тільки один сеанс гіпнозу у водіїв знижує ризик потрапити в ДТП, науковцям дозволяє збільшити інтелектуальні можливості у декілька разів, а спортсменам – позбутися тривоги перед змаганнями. Багато людей навіть уявлення не мають, що щодня потрапляють під «чари» гіпнотичної методики, яку успішно використовує реклама, – нейролінгвістичне програмування. Навіть більше, чимало людей щодня по декілька разів мимоволі занурюються у стан «святого сну» самотужки.

 Людство використовує гіпноз з незапам’ятних часів. Через невміння пояснити дію гіпнозу, до певного часу його вважали містичним явищем. Аж допоки не дослідили. Чималу роль на цьому поприщі відіграв англійський лікар Джеймс Брейді, котрий у 1842 році продемонстрував дію гіпнозу і довів, що при фіксації погляду людини на блискучому предметі вона входить в особливий стан тіла і розуму. Власне, він і назвав цей стан гіпнозом. І хоч більшість людей думають, що перебування під гіпнозом те саме, що впадання в сон, це не так. Гіпноз – це специфічний стан свідомості, проміжний між сном та бадьорістю. У залежності від типу вищої нервової діяльності пацієнта, його схильності до навіювання та гіпнабелності, людина при занурені у стан трансу проходить три стадії. Умовно їх можна розподілити на поверхневу, середню та глибоку. При поверхневому занурені пацієнт ще може протистояти впливам словесного навіювання і відкривати очі, не втрачає зв'язку з оточуючим, здатний рухати руками, ногами, хоча й відчуває певну слабкість. Його чутливість збережена. Після пробудження він впевнений, що він міг би сам вийти з цього стану. А глибокий гіпноз характеризується повною відсутністю орієнтування в навколишньому середовищі та постгіпнотичною амнезією. Зона «сторожового пункту» (це коли на тлі повного гальмування роботи кори головного мозку зберігається одна ділянка збудження, яка реагує тільки на голос гіпнотизера, сформована повністю. Слова гіпнотизера діють сильніше, ніж реальні подразники і пацієнт реагує тільки на них. Середня стадія – проміжна. Зважаючи на діагноз, у лікуванні застосовують різні стадії гіпнозу.

Поверхневий гіпноз для організму більшості людей досить звичне явище. Щоправда вони про це не знають, оскільки ніколи раніше не цікавились ним. Зокрема, пересічна людина проходить через гіпноз щонайменше двічі на добу – вранці та ввечері.

Приходить «святий сон» непомітно та мимоволі. Нерідко його ви можете спостерігати в себе і протягом дня. Це стан глибокої задуми, під час якої людина перестає реагувати на зовнішні подразники, втрачає відчуття часу і повністю занурюється в себе. Досить часто таке трапляється під час їзди в автобусі чи поїзді. Раптово ви перестаєте помічати всі зовнішні подразники, вид з вікна і всіх інших пасажирів. Не чуєте навіть коли до вас звертаються. Зрештою ви оговтуєтеся і виходите з цього трансу так само непомітно як і занурились у нього.

Щодо лікувальної дії «святого сну» існує чимало протиріч. І незважаючи на зростання прихильників гіпнотерапії, тут більше запитань, аніж відповідей.

Лікувальна дія гіпнотерапії полягає в тому, що у стані гіпнозу в людини активізується образне мислення і здатність розпізнавати знаки та імпульси підсвідомості, що зрештою дозволяє знайти причину захворювання або негативного стану та визначити шляхи її знешкодження. Коли людина перебуває в цьому стані, гіпнотерапевт за допомогою слів (навіювання) може впливати на фізіологічні процеси в організмі і, відповідно, коригувати їх. Однак наразі ще ніхто з провідних науковців світу не розібрав механізм гіпнотерапії на деталі. Те, що відомо науці в цьому напрямку, – крапля в морі.

Як правило, вважають, що гіпнотерапія ефективна тільки при різного роду залежностях. Однак не варто так мінімізувати дію гіпнозу. Медичний гіпноз успішно застосовують для лікування досить великого спектру захворювань: куріння, алкоголізм, енурезу (нетримання сечі), неврозів, неврастенії, депресії, заїкання, безсоння, імпотенції (неврастенічного характеру), жіночій фригідності, а також для лікування психосоматичних захворювань, таких як виразкова хвороба, гіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, псоріаз, задуха, підвищене потовиділення, жар або озноб, патологічна сонливість, нудота, запаморочення тощо.

 Також гіпнотерапія досить ефективно справляється з ожирінням. З цією проблемою звертаються досить часто. Зазвичай, пацієнти хочуть схуднути одразу на 20-30 кілограмів. Однак безпечною для організму є втрата ваги по 2 кілограми щомісяця. Тому не варто чекати блискавичного результату.

 Крім того, гіпноз допомагає при депресіях. Якось за допомогою звернулася вагітна жінка зі скаргами на важкий депресивний стан. Раніше приборкати хворобу їй вдавалось за допомогою ліків. Проте у зв’язку з вагітністю медичні препарати були протипоказані. Нормалізувати стан пацієнтки допоміг невеликий курс гіпнотерапії. Власне, гіпноз часто допомагає там, де традиційні медичні методики не справляються або є неможливими.

Пригадується  ще один цікавий випадок. Зі скаргами на постійну субфебрильну температуру тіла (37, 0 – 37,2 градусів) звернулася тридцятирічна жінка. Вона розповіла, що температура тіла в неї не знижується до норми вже понад півроку. Жінка пройшла всі можливі обстеження, лікувалась в стаціонарі і амбулаторно. Однак ситуація не змінювалася. Як виявилося під час консультації, в неї була тривога та незначна депресія. Вже після четвертого сеансу гіпнозу температура пацієнтки нормалізувалася, як  її загальний стан.

Гіпнотерапія ефективна та для профілактики хвороб, оскільки за її допомогою можна покращити роботу імунної системи.

 Позитивний вплив гіпнозу на нейроендокринну регуляцію імунної системи був доведений численними науковими дослідженнями. Імунна система та її функціональна активність знаходяться під гормональним контролем. У відповідь на гіпноз секреція глюкокортикоїдів зменшується і через гіпоталамус-гіпофізно-надниркову систему призводить до пригнічення пептидів та білків, які сприяють запаленню. Це і підвищує активність імунної відповіді.

 Гіпноз успішно застосовують з метою знеболення при систематичному головному болі, мігренях, болях у спині, при виразковому коліті, а також при онкологічних захворюваннях. Звертався до мене пацієнт з важкою неоперабельною формою раку підшлункової залози. Больовий синдром внаслідок хвороби був просто нестерпний. Протягом декількох сеансів біль вдалося зменшити, а до кінця завершення курсу гіпнотерапії пацієнт зовсім позбувся больових відчуттів. Які механізми організму вмикаються під час гіпнозу при лікування цієї хвороби, важко сказати. Проте у літературі є описані випадки навіть повного вилікування від раку за допомогою гіпнозу.

Поряд з гіпнозом існує також таке явище як самонавіювання - навіювання самому собі уявлень, думок, почуттів. Це надзвичайно потужний вплив на власну особистість, який дозволяє досягти тих же результатів, що й гіпноз. І навіть підвищити інтелектуально-психологічний рівень.  Відмінність у тому, що під час гіпнотерапії пацієнт приймає тільки пасивну участь.

Займатися самонавіюванням людина може впродовж необмеженого часу. Однак спершу треба опанувати техніку автогенного тренування. Це – метод психотерапії, психогігієни та психопрофілактики. Він полягає у тому, що людина входить у стан спокою, розслабленості, тобто повного релаксу і за допомогою свого ж голосу вселяє собі будь-які твердження. Приміром, що вона здорова. Ефект від самонавіювання залежить від сили віри людини у те твердження, яке вона намагається вселити собі. Тобто чим більше бажання бути здоровим, тим ефективніший результат.

Запишіться на прийом до лікаря за тел.  0977476790; 0990764392